З метою виявлення ризиків, що виникають при митному оформленні та митному контролі, аналізується величезний пласт інформації. Посадові особи митних органів використовують джерела інформації, наявні в митному органі.

Джерела інформації, що використовуються для виявлення ризиків посадовими особами митних органів

  • бази даних електронних копій поданих, а також зареєстрованих і оформлених ДТ;
  • бази даних електронних повідомлень про направлення товарів;
  • бази даних електронних копій декларацій митної вартості (ДТЗ) І коригувань митної вартості (КТС);
  • бази даних електронних копій митних прибуткових ордерів (ТПО);
  • бази даних попереднього інформування;
  • бази даних прибуття транспортних засобів міжнародного перевезення на територію Російської Федерації;
  • бази даних автотранспортних засобів міжнародного перевезення;
  • бази даних фактичного вивезення товарів;
  • електронні довідники НДІ;
  • бази даних електронних журналів;
  • центральний реєстр суб'єктів ЗЕД (ЦРСВЕД);
  • бази даних інформаційного обміну з Європейським бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF);
  • бази даних інформаційного обміну з Державною митною службою України (ГТС України);
  • бази даних інформаційного обміну з Міністерством державних доходів Республіки Казахстан;
  • бази даних інформаційного обміну з Державним митним комітетом Республіки Білорусь;
  • бази даних інформаційного обміну з Головним митним управлінням Китайської Народної Республіки;
  • бази даних інформаційного обміну з митними службами інших іноземних держав (у міру укладення відповідних угод);
  • бази даних зовнішньої торгівлі ЄС;
  • бази даних зовнішньої торгівлі країн-учасниць СНД;
  • бази даних за підсумками зовнішньої торгівлі МВФ;
  • бази даних зовнішньої торгівлі ООН (Comtrade);
  • бази даних міжнародної торгівлі;
  • бази даних паспортів угод;
  • центральну бази даних по валютному контролю;
  • зразки відбитків печаток уповноважених банків і інших компетентних органів, що використовуються для цілей валютного контролю та контролю за виконанням зовнішньоторговельних бартерних угод;
  • бази даних інформаційного обміну з міністерствами, федеральними службами і агентствами, а також іншими організаціями (в міру укладення відповідних угод);
  • бази даних, що містять інформацію про кримінальні справи і справи про адміністративні правопорушення;
  • єдиний інформаційний банк даних правоохоронних органів для обміну інформацією про фізичних і юридичних осіб, підозрюваних в незаконному обороті і контрабанді зброї;
  • цінову інформацію, представлену митним органам виробниками товарів, суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, перевізниками та іншими організаціями, діяльність яких пов'язана із здійсненням зовнішньої торгівлі товарами і їх професійними об'єднаннями (асоціаціями);
  • бази даних, створені самостійно;
  • паперові носії ДТ, ТД, ДТС, КТС, актів митних оглядів (оглядів), а також комерційних і транспортних документів;
  • оперативну інформацію;
  • звернення і скарги громадян і юридичних осіб;
  • запити та інформацію інших контролюючих державних органів, органів місцевого самоврядування та громадських об'єднань;
  • запити депутатів федеральних і місцевих представницьких органів державної влади;
  • інформацію, отриману із засобів масової інформації;
  • інформацію, отриману в результаті оперативно-розшукової діяльності;
  • інформацію, отриману в результаті розслідування кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення;
  • інформацію, що міститься в правових актах, виданих за результатами перевірок діяльності митних органів;
  • інформацію, представлену суб'єктами ЗЕД на добровільних засадах;
  • інформацію, що міститься в актах законодавства Російської Федерації, що регулюють митну та зовнішньоекономічну діяльність;
  • інформацію, що отримується з використанням інспекційної-доглядових комплексів;
  • інші джерела інформації, в тому числі власні аналітичні матеріали, відомості з незалежних джерел інформації, прайс-листи виробників товарів, прейскуранти цін, аналіз кон'юнктури ринку, дані інформаційної мережі Інтернет.

Аналіз інформації проводиться, як правило, за напрямками діяльності підрозділів митних органів і відповідно до типових критеріями віднесення товарів і зовнішньоекономічних операцій до груп ризику. При цьому використовуються різноманітні методи, серед яких можна згадати традиційні математікостатістіческіе методи, цільові методи, як розроблені конкретно для даного профілю ризику, так і сформульовані співробітником митного органу самостійно.