МЕНЮ

Митна процедура знищення

Стаття 248. Зміст і застосування митної процедури знищення

  1. митна процедура знищення - митна процедура, застосовувана щодо іноземних товарів, відповідно до якої такі товари знищуються без сплати ввізних митних зборів, податків, спеціальних, антидемпінгових, компенсаційних мит при дотриманні умов приміщення товарів під таку митну процедуру.
    Під знищенням товарів розуміється приведення товарів у стан, при якому вони частково або повністю знищуються або втрачають свої споживчі та (або) інші властивості і не можуть бути відновлені в первинному стані економічно вигідним способом.
  2. Митна процедура знищення не застосовується щодо наступних товарів:
    1. культурні, археологічні, історичні цінності;
    2. тварини і рослини, що відносяться до видів, що охороняються відповідно до законодавства держав-членів і (або) міжнародними договорами, їх частини та деривати, за винятком випадків, коли потрібно їх знищення з метою припинення епідемій, епізоотій та розповсюдження карантинних об'єктів;
    3. товари, прийняті митними органами в якості предмета застави, до припинення відносин застави;
    4. вилучені товари або товари, на які накладено арешт, в тому числі є речовими доказами, відповідно до законодавства держав-членів.
  3. Комісія має право визначати перелік інших товарів, ніж передбачені пунктом 2 цієї статті, щодо яких не застосовується митна процедура знищення.
  4. Митна процедура знищення не застосовується, якщо знищення товарів:
    1. може завдати шкоди навколишньому середовищу або становить небезпеку для життя і здоров'я людей;
    2. проводиться шляхом споживання товарів відповідно до їх звичайним призначенням;
    3. може спричинити витрати для державних органів держав-членів.

Стаття 249. Умови поміщення товарів у митний процедуру знищення

Умовами розміщення товарів під митний процедуру знищення є:

  • наявність видається відповідно до законодавства держав-членів укладення уповноваженого державного органу держави-члена про можливість знищення товарів, в якому зазначаються спосіб і місце їх знищення;
  • дотримання заборон і обмежень відповідно до статті 7 цього Кодексу.

Стаття 250. Особливості застосування митної процедури знищення

  1. Знищення товарів, поміщених у митний процедуру знищення, проводиться в терміни, встановлені митним органом виходячи з часу, необхідного для фактичного знищення цих товарів, способу і місця їх знищення, а також з урахуванням термінів, зазначених у висновку уповноваженого державного органу держави-члена про можливість знищення товарів, при наявності в ньому таких термінів.
  2. Знищення товарів виробляється за рахунок декларанта товарів, поміщених у митний процедуру знищення, в порядку, встановленому законодавством держав-членів.
  3. Відходи, що утворилися в результаті знищення товарів, за винятком відходів, зазначених у пункті 5 цієї статті, набувають статусу іноземних товарів.
  4. Відходи, що утворилися в результаті знищення товарів, підлягають приміщенню під митні процедури, які вживаються щодо іноземних товарів, на умовах, передбачених цим Кодексом, за винятком випадків, коли утворилися відходи непридатні для їх подальшого комерційного використання або відповідно до законодавства держав-членів підлягають захороненню , знешкодження, утилізації або знищення іншим способом.
    Відходи, що утворилися в результаті знищення, при приміщенні під обрану декларантом митну процедуру розглядаються як ввезені на митну територію Союзу в цьому стані.
  5. Відходи, що утворилися в результаті знищення, що не підлягають приміщенню під митні процедури, набувають статусу товарів Союзу і вважаються не перебувають під митним контролем з дня визнання відповідно до законодавства держав-членів утворилися відходів непридатними для їх подальшого комерційного використання або з дня подання митному органу документів , що підтверджують факт поховання, знешкодження, утилізації або знищення утворилися відходів іншим способом або факт їх передачі для здійснення таких операцій.